Шановні шестикласники! Ми приступили до вивчення історії стародавнього Риму.

У спілкуванні ми часто використовуємо  різноманітні крилаті слова та вирази, які  збагачують і прикрашають нашу мову і наші тексти.  Пропоную  відомі  вирази, які прийшли до нас від різних історичних персоналій або - лише помилково приписуються їм загальною думкою.

Крилаті вислови та слова Стародавнього Риму

1. "Горе переможеним" - позначає погане становище переможених людей чи народів
Вислів походить з IV ст. до н. е., коли галли вдерлися в Рим, але не могли взяти Капітолій. Облога тривала довго. Римляни голо¬дували, їм запропонували сплатити викуп – 300 кг золота, при відважуванні якого вождь галлів Бренн кинув на терези з гирями меч. У відповідь на обурення римлян, відповів: «Горе пе¬реможеним».

2. Ганнібал біля воріт - вислів, що означає небезпеку. Ганнібал - видатний карфагенський полководець. Коли він одного разу з'явився з військом біля воріт Риму, це викликало величезну паніку

3. "Хліба і видовищ" - позначає людей, які живуть виключно на подачки інших. Римські політики, щоб заробити любов плебсу (щоб виграти вибори консула, заспокоїти народ та ін.) часто влаштовували криваві видовища (наприклад, битви гладіаторів) та роздавали хліб. З часом дехто з простих людей призвичаївсь жити на ці милості, а натовпи вимагали "Хліба і видови

4. "Янус двуликий" - нещира людина. У римлян Янус – бог дверей, згодом – входу і виходу, бог початку і кінця. Зо¬бражувався з 2-ма обличчями, 1-молоде, дивилося вперед, у майбутнє, 2-е – старе, назад, у минуле.

5. "Сатурналії не вічні" - нагадування про те, що все добре (як і зле) в нашому житті закінчується
У Римській державі дуже популярними були Сатурналії. Про це свято більше можете дізнатися з інших джерел, але цікаво, що під час них існував досить цікавий обряд. Раби багатих господарів отримували на час свят відносну волю, іноді їм навіть прислуговували господарі. Як нагадування, попередження рабам, які надто зазналися існував вислів, який згодом став крилатим: "Сатурналії не вічні"

6. "Гроші не пахнуть" - гроші можна добувати будь-яким способом, вони від цього не змінюються
Римський імператор Тит Флавій Веспесіан, що правив у I столітті, за переказами, через нестачу грошей у казні запровадив податок на громадські туалети. Коли ж його син Тит дорікнув принцепсу в цьому, Веспасіан показав йому гроші, зібрані таким способом і прорік щось типу: "Чи пахнуть, сину, ці гроші?". Звичайно, що вони не пахли

7. Меценат - покровитель наук і мистецтв, особа, що безкорисливо матеріально підтримує розвиток культури, освіти, літератури
У І ст. до н.е. у Римі жив багатий патрицій Меценат. Він був другом імператора Октавіана Августа і підтримував поетів, художників Риму як матеріально, так і морально. Зокрема, допомагав Горацію та Овідію, був другом Вергілія

8. Вандал - людина, яка знищує пам'ятки мистецтва, неосвічена людина, у ширшому сенсі - людина-руйнівник
Вандали - давньогерманські племена. В V столітті вони напали на Рим і дуже його розграбували, пошкодили й знищили прекрасні скульптури та картини, якими славився Рим. Сам термін з'явився під час Великої Французької революції, яка теж супроводжувалася відчутним вандалізмом

9. Плебей - неосвічена, культурно низька людина; бидло У Римі плебеями називали нащадків переселенців. Вони користувалися набагато меншими правами, і аристократи-патриції їх часто зневажали за відсутність інтересу до мистецтва, неосвіченість
10. Ім'я їм — легіони - величезна кількість (в старослов'янській мові є аналог - слово "тьма")
Легіон в Римі - велике військове з'єднання (від 3-4 до 10-15 тисяч людей). А сам вираз був вжитий у Біблії. В одній із притч розповідається про біснуватого чоловіка, який на питання, як звуть біса, що вселився в нього, відповів: "Ім'я мені - легіон"
11.  "І ТИ,  БРУТЕ?" - помилково вважається, що ці слова промовив Гай Юлій Цезар, коли його оточили змовники, аби убити. Серед них був найближчий друг імператора - Марк Юній Брут, який також вдарив Цезара кинжалом. Насправді вираз належить перу Вільяма Шекспіра, сцені загибелі імператора в трагедії "Юлій Цезар".
      Сьогодні вираз (лат. Et tu, Brute?) використовується в якості докору близькій людині у зраді (найчастіше - в інронічному або навіть юмористичному сенсі).

   12.  "КАРФАГЕН  МАЄ  БУТИ  ЗРУЙНОВАНО" - також відноситься до періоду Пунічних війн. Вислів належить римському сенаторові Марку Порпцію Катону-старшому (234 — 149 до н. э). Той кожну свою промову в парламенті , на яку б тему він не виступав - з міжнародних відносин, цін на овочі або витрат на утримання каналізації, закінчував словами: «А крім того, я вважаю, що Карфаген має бути зруйнований!» Мудрий політик не без підстав вважав саме існування багатої торгівельної держави - Карфагену загрозою самого існування Римської республіки.
      Зараз цей вислів (лат. Carthago delenda est, Carthaginem delendam esse) використовується в двох випадках: як наполегливий заклик до боротьби з кимось або чимось, а також як ілюстрація впертості, коли людина постійно повертається до одного і того ж питання незалежно від теми розмови.

   13.   "РОЗДІЛЯЙ  І  ВОЛОДАРЮЙ" - вважєається, що це гасло належить римлянам і змальовує їхню зовнішню політику, яка буцімто трималася на нацьковуванні ворогів риму одного на іншого. Проте жодних відомостей що ця фраза існувала в ті часи не існує. Генріх Гейне вважав автором македонського царя Філіпа, батька майбутнього імператора Олександра Македонського. Вперше достовірно використав подібний вислів французский король Людовик XI (1423—1483): "Разделять, чтобы царствовать" ("Diviser pour regner"). Вираз ств популярний завдяки французькому економісту, філософу і публіцисту Пьєру Жозефу Прудону, який використовував його у своїх критичнх публікаціях.
    Крилатий вислів використовується для  іронічно-саркастичної характеристики стилю управління країною, партією, трудовим колективом, фірмою або навіть родиною.

14. "Гуси Рим врятували" - давні галльські племена напали на Рим, здобули його штурмом і оточили Капітолій(головний пагорб, на якому розміщувались основні споруди і військо римлян). Та змусити оборонців Капітолія скласти зброю не змогли.
Якось вночі галлам вдалось пробратись до вежі і обеззброїти варту. Вони зробили це так тихо, що навіть собаки не чули. Та гуси,яких забули вдень нагодувати, не спали. Загелготавши, вони розбудили римських воїнів, і ті успішно відбили напад ворога.
Відтоді фразеологізм «гуси Рим врятували» вживається, коли характеризують якусь річ, яка несподівано може мати серйозні наслідки( або другорядне рятує головне).

15. Ганнібалова  клятва - Ганнібал – правитель Карфагена. Коли Ганнібалу виповнилось 9 років, він дав клятву батькові бути непримиренним ворогом Риму.
 Завоювавши частину Піренейського півострова, Ганнібал перейшов у Галлію, а потім – в Італію, де розгромив римлян.Ослаблений війною, Ганнібал врешті-решт був змушений іти назад в Африку, де його розгромили римляни. Щоб не потрапити до рук ворога, він отруївся.
«Ганнібалова клятва» означає рішучість у боротьбі, доведення справи до переможного кінця, шляхетна,благородна клятва.

16. "Прийшов, побачив, переміг" - відомий політичний діяч і полководець Гай Юлій Цезар, розгромивши своїх ворогів у Італії, вирушив на схід. Зміцнив свою владу в Єгипті, а в Малій Азії блискавично розбив царя Фарнака. Про цю перемогу Цезар послав знаменитий звіт у сенат. Звіт складався із трьох слів: «Прийшов, побачив, переміг».
Ці знамениті слова Цезаря сьогодні найчастіше вживаються іронічно:не розібравшись, зробив висновки. Або в іншому значенні – блискавична, швидка перемога.
зображували дволиким, маючим два чоловічих обличчя, з яких одне було старим, а друге – молодим. Двері храму Януса в давньому Римі відчинялися на початку війни і зачинялися після укладення миру.
       
17. «Піррова перемога» — метафора, сталий вираз. Означає перемогу, яка дістається дуже великою ціною, або перемога, рівносильна поразці.
Своїм походженням цей вираз завдячує битві при Аускулі 279 року до н. е. Тоді епірська армія царя Пірра протягом двох днів вела наступ на війська римлян і зломила їхній опір, але втрати були настільки великі, що Пірр зауважив: «Ще одна така перемога і я залишуся без війська».[1]
Оскільки основним завданням будь-якої битви є знищення військ ворога, така перемога з точки зору тактики дуже погано впливає на хід всієї війни, адже потрібна пауза, щоб поповнити військо, боєприпаси, провіант.

18. «Всі дороги ведуть в Рим.» -  приказка часів раннього Середньовіччя.
Широке поширення цей вираз отримало завдяки французькому байкаря Жану Лафонтену (1621 — 1695), після появи його байки «Третейський суддя, брат милосердя і пустельник».
Але виникло воно набагато раніше, ще в Стародавньому Римі, коли римляни активно прирощується свої території за рахунок завоювань. А для утримання своїх нових придбань змушені були будувати нові, хороші дороги, завдяки яким і податі могли б доставлятися до столиці вчасно, і кур’єрська зв’язок працювала б справно, і військові загони могли б швидко перекидатися в варварські провінції в разі бунту. Таким чином, цей вислів в той час мало буквальне значення — всі дороги, побудовані римлянами, вели, природно, тільки в Рим. Іншими словами, це була просто констатація очевидного факту. У всякій імперії, суворо централізованій державі, дороги не можуть не вести в столицю