Блог учителя історії та правознавства Пашетнєвої Олени Леонтіївни : Обдарована дитина

Робота з обдарованими дітьми

Обдаровані діти — золотий запас нації, її інтелектуальна еліта, гордість і надія України, джерело її авторитету у світі.

Основні підходи до роботи з обдарованими дітьми

Виявлення розумової обдарованості (інтелектуальної чи творчої), спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики. Обдарованість — складне, багатогранне явище. Кожна обдарована дитина — індивідуальність, яка потребує особливого підходу.

Поради педагогічним працівникам

- Учитель не має вихваляти кращого учня; не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

- Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання, обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів.

- Учитель не має робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність — зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей — звичайно, неприпустима.

- Учителеві необхідно пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Не вимагай запам’ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

3. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвиток у нього терпимості й упевненості.

4. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

5. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Пропонуй проекти, які можуть захоплювати.

6. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

7. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

8. Вчи доводити починання до логічного завершення.

9. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

10. Залучай до роботи з розробляння й упровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору та відповідальності за обране рішення.

11. Використовуй творчу діяльність вихованців під час проведення різних видів масових заходів, відкритих і семінарських занять, свят.

12. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвивальні ситуації.

13. Активно залучай до участі в міських, обласних, усеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

14. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй і стимулюй активність, ініціативу, пошук.

15. Пам’ятай, що «учень — це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити» (К. Д. Ушинський).

Поради обдарованим дітям

У виробленні гнучкої, прийнятної для оточуючих стратегії поведінки й тактики вчинків розумово обдарованим дітям допоможуть поради.

· Перекладай свої ідеї на мову, доступну, значущу для інших, щоб вони сприймали свій внесок як такий, що слугує їхнім потребам або принаймні не суперечить.

· Критику на адресу інших людей висловлюй з позитивних позицій, з бажанням допомогти.

· Давай зрозуміти, що в основному ти підтримуєш ті цінності, принципи, ідеали, які користуються повагою колективу.

· Намагайся, щоб тебе не сприймали як агресора, дозволяй іншим зберігати свою гідність, вислуховуй їх уважно.

· Зароби власний «кредит» для більшої особистої свободи протягом якогось часу, не бійся від початку прийняти основні вимоги, якщо вони не вступають в серйозний конфлікт із твоїми основними принципами.

· Сконцентруй увагу на завданні, яке необхідно виконати, а не на «особистостях», не на досягненні статусу.

· Бери до уваги фактор часу, так, щоб у тебе була можливість «відтягнути» відповідь, а також обрати спосіб дії.

___________________________________________________________

СЕБЕ НАВЧАЙ, ЩОБ РУХАТИСЬ ВПЕРЕД!

Форми і методи роботи з обдарованими дітьми Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.

Я.Коменський

Центром концепції розвитку навчальних закладів нового типу є творча особистість, індивідуальна робота з обдарованими дітьми, які відрізняються, насамперед, підвищеним рівнем розумового розвитку. Вони різко виділяються в середовищі ровесників високим інтелектом, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. Завдяки певним особливостям поведінки, вмінню абстрагувати, ставити цікаві запитання, робити висновки, обдаровані діти привертають до себе увагу. Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям. Обдаровані діти дуже активні, прагнуть працювати більше за інших та самостійно (з літературою, довідковим матеріалом, у бібліотеці). Вони наполегливо слідують поставленим перед собою цілям, все хочуть знати більш детально і потребують додаткової інформації. Обдаровані діти хочуть учитися та досягають успіхів. Навчання доставляє їм задоволення. Вони вміють критично оцінювати оточуючу дійсність та прагнуть проникнути в сутність явищ; задають безліч питань і зацікавлені в стверджувальній відповіді на них. Урок є особливо цікавим для них тоді, коли використовується проблемний метод. Порівняно зі своїми однолітками обдаровані учні краще вміють розкривати відношення між явищами та сутністю, індуктивно та дедуктивно мислити, маніпулювати логічними операціями, систематизувати, класифікувати. Більшість із них ставить завдання, виконання яких потребує багато часу, а також мають розвинене почуття справедливості. Отже, обдарованим дітям властиві: • інтерес до розумової діяльності; компетентність, не властива віку; пошук причин явищ, які спостерігаються; прагнення відкривати та досліджувати нове; різнобічні інтереси та потреба в різнобічній інформації; • ґрунтовні знання; • добра пам‘ять; багата фантазія, уява, винахідливість; схильність до ігор, які вимагають сконцентрованої уваги, та тих, які мають складні правила; уміння самостійно грати та працювати; хороше володіння мовою; великий словниковий запас, не властивий даному вікові; терплячість у навчанні, захопленнях; готовність взяти участь у додаткових заходах, які підвищують інтерес до навчання (конкурси, олімпіади); читання книжок, вивчення друкованих матеріалів; глибокий інтерес до наукової літератури; політичні та світоглядні інтереси; колекціонування, проведення експериментів у домашніх умовах; почуття гумору; підвищене почуття відповідальності, ретельне виконання прийнятих доручень; • велика працездатність та прагнення працювати якнайбільше. Організація навчання обдарованих учнів Принципи побудови програм навчання для обдарованих учнів Програма навчання для обдарованих дітей повинна відповідати їх специфічним потребам та можливостям, а також цілям, які висуваються до навчання цієї категорії учнів. Цим і визначається перелік вимог до побудови програм навчання для обдарованих дітей. Програми для обдарованих дітей повинні: • Надавати можливість для поглибленого вивчення тем, які обирають учні; Забезпечувати самостійність у навчанні, тобто навчання, яке керується самою дитиною; Розвивати методи та навички дослідницької роботи; Розвивати творче, критичне та абстрактно-логічне мислення; Заохочувати та стимулювати висування нових ідей, які руйнують звичні стереотипи та загальноприйняті погляди; Сприяти розвитку самопізнання та саморозуміння, усвідомленню своєрідності власних здібностей та розумінню індивідуальних особливостей інших людей; • Вчити дітей оцінювати результати роботи за допомогою різноманітних критеріїв, заохочувати оцінювання роботи самими учнями. Отже, можна сформулювати такі важливі принципи організації змісту навчання для обдарованих школярів: 1. Гнучкі змістові “рамки”, які забезпечують можливість включення для вивчення тих чи інших тематичних розділів. Крупні змістові одиниці; вивчення широких (глобальних) тем та проблем. Міждисциплінарний підхід до вивчення змісту. Інтеграція тем та проблем для вивчення, які відносяться до однієї чи різних галузей знань, шляхом встановлення внутрішніх взаємозв‘язків змістового характеру. Принцип насиченості змісту навчання. 6. Проблемний характер вивчення змісту чи вивчення відкритих тем та проблем. Формами роботи з обдарованими дітьми можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації. Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер. Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо. Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять. Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням. Вибір форми навчання залежить від можливостей викладацького колективу, його здатності й уміння налагодити навчання відповідно до результатів діагностичного обстеження дітей, стимулювати їх когнітивні (лат. cognitio — знання, пізнання) здібності, індивідуальні особливості кожної дитини.