Методична скарбничка

Педагогічний портрет учителя правознавства

Пашетнєвої Олени  Леонтіївни

Дата народження: 26.05 1962 р.

Місце навчання: Чернігівський державний педагогічний

інститут ім. Т.Г.Шевченка (Диплом серії МВ № 999504 від

28 червня1986 року)

Спеціальність: Історія з додатковою спеціальністю радянське

право. Учитель історії та правознавства Кам’янсько-Дніпровської   районної гімназії «Скіфія». Кваліфікаційна категорія: «спеціаліст вищої категорії, «старший учитель».  

Педагогічний стаж: 15 років.

Педагогічне кредо: «Майстерність учителя – пробудити любов до творчого мислення та здобуття знань» (А.Ейштейн).

Життєве кредо: «Творчий пошук, відкритість для передового педагогічного досвіду та готовність запроваджувати нові методичні технології, здатність зрозуміти учня».

Сертифікат   про успішне завершення курсу за програмою Intel «Навчання для майбутнього»(№ 74511/7342 від 10 січня 2009 року).

Посвідчення про підвищення кваліфікації при КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР за спеціальністю «Вчителі історії та правознавства» (№ 587/1 від 19 червня 2013 року).

Сертифікат про участь  у щорічному науково – методичному семінарі – практикумі для вчителів загальноосвітніх спеціалізованих шкіл, які забезпечують викладання дисципліни «Правознавство» на тему: «Інноваційні методики викладання правничих дисциплін, підготовка учнів до участі у рейтингових конкурсних правничих заходах» (№22 від 30.11.2012 року)

Проблемна тема: «Розвиток творчих здібностей школярів на уроках правознавства та у позаурочній діяльності з використанням інноваційних освітніх технологій».

Досвід був представлений на обласній виставці «Освіта Запорізького

 краю – 2011» у рамках ІІ Міжнародного освітнього форуму «Особистість в єдиному освітньому просторі».

Нагороди: Грамоти Управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації 2009, 2010, 2012.

Грамота Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької облдержадміністрації 2013.

Грамоти Кам’янсько – Дніпровської райдержадміністрації 2008, 2010.

Грамоти відділу освіти  Кам’янсько – Дніпровської райдержадміністрації 2008, 2010.

Грамота відділу освіти, молоді та спорту Кам’янсько – Дніпровської райдержадміністрації 2013.

Голова ШМО вчителів історії, правознавства, географії, художньої культури. Шкільний координатор Всеукраїнського інтерактивного учнівського конкурсу юних суспільствознавців «Кришталева сова», Міжнародного учнівського конкурсу юних істориків «Лелека».


________________________________________________________________________

   Тема досвіду: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках правознавства та у позаурочній діяльності з використанням інноваційних освітніх технологій»

    Мета досвіду:

- cтворення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках правознавства;

- забезпечення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

- розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.

 Актуальність і перспективність досвіду: найважливішим завданням системи освіти сьогодні є створення сприятливих умов для розвитку високоосвіченої, творчої й активної особистості з максимальним розвитком її задатків та здібностей. Забезпечення душевного комфорту особистості, її емоційно-психологічної захищеності, інтелектуального розвитку, задоволення потреб та інтересів, самореалізації учнів у всіх видах навчальної діяльності.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський,). Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" ( автор С. О.Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини.

Ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання  (О.Савченко, С.Подмазін ), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання правових знань, що сприяють  розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

 Усі діти різні, але вони мають рівні з погляду свого права на повноцінний розвиток творчих здібностей з урахуванням пізнавального інтересу, творчого прагнення, прагнення до самореалізації та індивідуальних особливостей.

Результативність досвіду визначається як співвідношення очікуваних і отриманих результатів, ступінь досягнення цілей. Для її оцінювання проводжу роботу, метою якої є організація безперервного спостереження за розвитком знань та умінь, отриманих на уроці.  В процесі діяльності використовую такі методи: опитування, анкетування,  спостереження.

Створення власної моделі роботи з обдарованими дітьми дає конкретний результат. Гімназія виховала призерів районних та обласних олімпіад, учні стали призерами Всеукраїнських конкурсів, інтелектуальних змагань тощо.

 За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, тому щопередбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні творчої групи, ШМО вчителів історії, правознавства, географії, художньої культури, районної циклової комісії вчителів історії та правознавства.

                                  

Опис досвіду

 Виклики ХХІ століття активізують завдання розвитку особистості, яка здатна самостійно мислити, генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення. На сучасному етапі розвитку правової держави суспільство потребує активної особистості, здатної до реалізації не тільки особистих прав та інтересів, а й інтересів суспільства.

 У Концепції  загальної середньої освіти  зазначено:  "Освіта"

 ХХІ століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвивальна, культуротвірна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

Новітнє суспільство висуває нові вимоги до освіти, однією із яких є підготовка людей, спроможних приймати критичні рішення, знаходити спосіб спілкування в новому оточенні, які достатньо ефективно встановлюють нові стосунки у швидко змінюваній реальності. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін – ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання.

  Так у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Тому одна з найактуальніших проблем школи – розвиток творчих здібностей учнів.

 Я переконана, що кожний  вчитель повинен формувати свою власну педагогічну модель, яка допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосування їх у життєвих ситуаціях. Завдання моє, як учителя, - обрати педагогічні стратегії, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми. Тому метою своєї роботи вважаю шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей учнів  домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості.

 Людина приходить у цей світ, щоб "народити танцюючу зірку", тобто осмислити себе й досягти своєї мети. І я, як педагог, прагну досягти в житті простого дива - сіяти талант і творити добро. Я намагаюся привести сучасних учнів до вогнища їхніх талантів, бо вірю, що кожен - талановитий по-своєму.

Проблема формування творчої особистості є досить актуальною в сучасній українській школі. Кожна дитина від природи наділена конкретними здібностями. Щоб ці здібності розкрилися протягом життя і дитина мала змогу їх реалізувати на користь собі і суспільству, необхідно допомогти їй відшукати в собі найкраще і створити умови для самовдосконалення.

Теоретичним обґрунтуванням проблеми формування творчої особистості в нашому суспільстві є ряд державних і регіональних програм, а також праці сучасних науковців. На формування в підростаючого покоління сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості звертається увага і в Національній доктрині розвитку освіти та державній програмі „Вчитель». Питання пошуку шляхів розвитку творчої особистості перебуває у центрі уваги багатьох сучасних педагогів і психологів (В. Алфімов, Д. Богоявленська, В. Бутенко, В. Кан-Калик, П. Кравчук, В. Моляко, М. Поташник, В. Рибалка, С. Сисоєва , Т. Сущенко, Н. Тализіна та ін.).                               Василь Сухомлинський у книзі « Сто порад учителю»  писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…».  Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Досвід роботи в гімназії дозволяє мені під час підготовки до уроків правознавства пропускати через себе всі інновації, і лише потім, відточуючи, застосовувати ці інновації, створити  власну систему організації навчального процесу, і  тим самим впливати на формування творчої особистості, розвиток природних здібностей учнів.

Cучасний урок – це навчальне заняття, на якому учні мають бути активними учасниками, а не пасивними слухачами. Педагогічний досвід доводить: потрібно орієнтуватись на використання різних видів навчання, які активізують процес засвоєння правових знань, коли учневі комфортно спілкуватися з учителем. Використання інноваційних технологій дозволяє створити під час навчання саме такі умови, у результаті яких учень сам відкриватиме, здобуватиме, конструюватиме знання та формувати власну компетентність у різних галузях життя.

 Для створення психологічно сприятливої атмосфери в класі стосунки з учнями я намагаюся будувати на принципах паритетності (саме тут виникає і відчуття поваги, і виховання творчої людини, здатної самостійно, критично, неординарно мислити, і відбувається становлення особистості).

 На творчі здібності значною мірою впливає та атмосфера, в якій працює учень. Атмосфера всередині має бути такою, щоб кожен учасник мав якомога ширший доступ до інформації. Вільний обмін інформацією й існуючими ідеями має відбуватися як по горизонталі, так і по вертикалі; як між людьми, що займають однакове положення, так і між учителем та учнем.
Як створити творчу атмосферу?  Творчий процес передбачає такі основні кроки:

-    постановка проблеми;

-    збір даних, що стосуються проблеми;

-    детальне вивчення даних;

-    вироблення можливих рішень;

-    перевірка обраного рішення.

 Сучасна талановита дитина вже не хоче бути лише слухачем, тому учні із захопленням беруть участь у інтерактивному навчанні. Одним із прикладів такого навчання може бути етап актуалізації опорних знань, проведений у формі «усної газети», засвоєння нового матеріалу методом « Мереженої пилки».

Коректно висловлюватись, розширювати свій юридичний кругозір спонукає гра «Зрозумій мене», коли учень отримує завдання, не називаючи терміна чи поняття, розкрити їх зміст так, щоб його зрозуміли інші.

Як правило, учням подобається брати участь в імітаційних іграх: «Вибори», «Судовий процес» тощо.
 Метод проектів я намагаюсь максимально адаптувати до спеціалізації учнів та їх вікових особливостей. Як один із варіантів методу проектів можна використовувати мультимедійну презентацію .

 Допоможе в цьому і застосування методичних прийомів створення проблемних ситуацій: підведення учнів до пропозиції оптимізації розв’язання ситуації; зіткнення суперечностей практичної діяльності; аналітична діяльність учнів; постановка конкретних питань (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку, спосіб міркування); постановка проблемних задач.

 Другий метод передбачає два типи альтернатив: особистісні («Якби я був Президентом України…») та суспільні («Яким був би подальший розвиток України, якби 1 грудня 1991 року народ проголосував проти незалежності ?»). Пошук альтернативи спрямовує фантазію учнів на аналіз минулого і сучасного, підштовхує до планування майбутнього, виховує громадянську свідомість та відповідальність.

Продуктивне навчання, що базується на вільному виборі та зацікавленості, захопленості учнів, відповідає цілям випереджувального розвитку можливостей учнів, виховує в них автономність, активність, самостійність і творчість. Така організація навчального процесу дає учню змогу сформувати індивідуальний досвід одержання конкретного результату й швидше опанувати навчальний зміст теми.

Для реалізації продуктивного навчання на уроках використовую індивідуальну, групову та колективну форми навчальної діяльності.

Одним із засобів пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства є робота в малих і великих групах. Робота в групах допомагає учням набути навички необхідні у спілкуванні та співпраці. Обмін думками сприяє виробленню навичок спілкування. Переваги роботи в групах полягають у наступному:

Створюється можливість вислухати різні точки зору.

Сума знань і думок групи завжди більша, ніж сукупність знань та думок однієї людини.

Учасники групи вчаться один у одного.

Під час роботи формуються такі риси характеру, як: довіра, повага, вміння дискутувати.

Хтось із мудреців якось зазначив: «Якщо ми хочемо завтра навчати краще, ніж сьогодні, то повинні наполегливо над собою працювати…». А сьогодення вимагає від учителя правознавства не лише  «озброїти» учнів основами знань, а й навчити застосовувати свої знання для аналізу різноманітних життєвих ситуацій, допомогти знайти відповідь. Тому часто залучаю учнів до самостійної роботи, підготовки випереджальних завдань, результатом яких є самостійний підбір матеріалів до уроку, опрацювання матеріалу з Інтернету та довідкової літератури.

Учням пропоную  такі завдання: реферати, творчі роботи, порівняльні таблиці, схеми, міні-дослідження, робота з правовими документами, кросворди, які спрямовані на стимулювання самостійної пізнавальної діяльності, на формування компетентності самоосвіти та саморозвитку. Реферат – це вища форма письмової роботи. При його написанні треба не тільки використовувати літературу, виділити проблему , а й застосовувати вміння виділяти головне, конспектувати, складати план, тези, аналізувати документи. Написання есе допомагає учням  розвинути не лише грамотне і чітке формулювання думок, але і здатність правильно працювати з літературою і джерелами, що, природно допоможе в багатьох сферах.

Індивідуалізація навчання нерозривно пов’язана із діалогічним навчанням. Завдання вчителя полягає в тому, щоб навчити дитину самостійно знаходити закономірності, а не в тому, щоб давати їй закони у готовому вигляді.

Самостійність та активність учнів розвиває «Мозковий штурм». Його переваги полягає в тому, що він дає можливість не тільки визначати велику кількість ідей із запропонованої проблеми, а й навчити учнів реально оцінювати ситуацію та можливості реалізації їхніх пропозицій.

Використання інформаційних технологій допомагає вчителю підвищувати мотивацію навчання дітей до предмета і призводить до цілого ряду позитивних наслідків:

 - психологічно полегшує процес засвоєння матеріалу учнями;

 - мотивує живий інтерес до предмета пізнання;

 - розширює загальний кругозір дітей;

 - зростає рівень використання наочності на уроці;

 - підвищення інтересу до вивчення правознавства та успішності;

 - відбувається більш повне засвоєння теоретичного матеріалу;

 - учні оволодівають уміннями здобувати інформацію з різноманітних джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій;

 - формується вміння коротко і чітко формулювати свою точку зору;

 - підвищується продуктивність праці вчителя та учнів на уроці.

 Безперечно, що в сучасній школі комп'ютер не вирішує всіх проблем, він залишається всього лише багатофункціональним технічним засобом навчання. Не менш важливі й сучасні педагогічні технології та інновації в процесі навчання, які дозволяють не просто "вкласти" в кожного учня якийсь запас знань, але, в першу чергу, створити умови для прояву пізнавальної активності учнів. Інформаційні технології, в сукупності з правильно підібраними (або спроектованими) технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання і виховання.

 Глибокому розумінню основ правознавства сприяють позакласні заходи, які є логічним продовженням процесу формування правових компетентностей сучасної особистості. Розвиток пізнавальних інтересів, глибоке розуміння фундаментальних понять правознавства як науки здійснюються під час підготовки та проведення рольових, ситуативних ігор, дискусій, моделюючих завдань.

Важко переоцінити роль правових екскурсій та зустрічей з компетентними людьми, оскільки ці заходи пов’язують із практикою все те, про що на теоретичному рівні розповідав учитель.

Одним із завдань сучасної шкільної освіти є вміння учня орієнтуватись у величезному потоці інформації. Навчити цього лише на уроці правознавства важко, тому доцільно проводити в гімназії тижні права, які є комплексом різноманітних форм позакласної роботи.
 Основні завдання тижня:

підвищення інтересу учнів до предмету;

розширення й поглиблення знань та умінь учнів з предмета;

реалізація на практиці основних принципів особистісно зорієнтованого підходу до навчання;

створення сприятливих умов для виявлення знань та умінь учнів у нестандартних ігрових ситуаціях.

Досягти цього можна за допомогою відповідного організаційно – методичного забезпечення всього комплексу заходів предметного тижня, розроблення  чітких стратегічних планів, прогнозування результатів роботи, неформального підбиття підсумків. Так, для максимального ефекту дотримуюсь таких принципів, як:

масовість;

диференційований підхід;

інтерактивність.
Принципово важливе значення має також співпраця з колегами –предметниками та класними керівниками. До проведення предметного тижня залучаю працівників різних структур. Зокрема, працівників правоохоронних структур, працівників районного відділу юстиції, центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді. Під час проведення тижня звертаю увагу на учнів, які вперше демонструють свої знання та вміння на належному рівні. Фактично, це резерв майбутніх учасників олімпіад, конкурсів.

Процеси державотворення в Україні зумовили нові тенденції в розвитку освіти. Суспільство потребує творчих діяльних і обдарованих, інтелектуально розвинених громадян, оновлення національної свідомості та відродження духовності.

Важливе значення в роботі з обдарованими учнями має самостійна робота. У цьому я переконалася , готуючи  учнів до участі в олімпіадах. При підготовці використовую збірники олімпіад них завдань, фахові журнали, додаткову літературу, кодекси, різноманітні тестові завдання. Даю учням завдання, пояснюю зміст запитань, рекомендую літературу.   

В результаті роботи над проблемою розвитку творчих здібностей учнів я спостерігаю певний ріст освітньої компетентності серед учнів.
Спостерігається зростання кількості учнів, які брали участь в олімпіадах, конкурсах  з правознавства:

Атмосфера успіху, яка виникає в системі такої роботи, дає учням впевненість в своїх силах, впливає на подальший життєвий вибір. Учні-випускники вступають до юридичних вузів (Запорізький національний університет 2011/2012 н.р. – 2 учня; 2013/2014 – 2 учня).

Використані джерела:

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Державна програма «Вчитель».

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (постанова КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392)

Баханов  К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі. – Запоріжжя : Просвіта, 2002.

Мокрогуз О.П. Інноваційні технології у викладанні суспільних дисциплін, Чернігів – 2002

Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.-К.: Видавництво А.С.К., - 2004

Сисоєва С.О.Основи педагогічної творчості.-К.: Міленіум, 2006.

Сухомлинський В. О. Сто порад вчителю // Вибр. твори: В 5 т.- Т. 2. - К., 1976

1.Майстер-клас«Розвиток творчих здібностей школярів на уроках правознавства та у позаурочній діяльності з використанням інноваційних освітніх технологій».

Автор майстер-класу: Пашетнєва О.Л., учитель історії та правознавства Кам’янсько – Дніпровської районної гімназії «Скіфі» .

Обладнання та матеріали:  слайдова презентація, роздавальні матеріали для роботи в групах, маркери, різнокольорові бейджики для учасників майстер-класу.

Мета:

1.     Презентація досвіду роботи з проблеми «Розвиток творчих здібностей учнів засобами інтерактивних технологій на уроках правознавства».

2.     Удосконалення професійно-педагогічних умінь  щодо впровадження інтерактивних технологій на уроках правознавства.

3.     Опрацювання методів і прийомів, які є ефективними на уроках правознавства щодо створення можливості для кожного учня реалізувати себе в різних видах діяльності.

Задачі майстер-класу:

1.     Удосконалювати професійну компетентність вчителів щодо впровадження інтерактивних технологій на уроках правознавства;

2.     Організувати творче навчальне співробітництво майстра та учасників майстер-класу щодо моделювання шляхів засвоєння правових знань;

3.     Поділитися досвідом застосування інтерактивних методів та прийомів, як інструменту ефективної творчої діяльності учнів на уроках правознавства.

План майстер-класу

І. Знайомство з досвідом роботи вчителя

1. Привітання

2. Представлення теми досвіду (слайд-презентація)

ІІ. Організація діяльності учасників майстер-класу

1.     Мотивація діяльності

2.     Поділ на «домашні» групи

3.     Психологічний настрій

4.     Входження в тему

5.     Визначення очікуваних результатів

6.     Робота в групах

7.     Рефлексія

ІІІ. Підведення підсумків спільної діяльності учасників майстер-класу.

                                       Зібратися разом – це початок,

   Триматися разом – це прогрес,

                                Працювати разом – це успіх.

                                                                 Г. Форд

У своєму майстрі- класі я хочу показати, як можна розвивати творчі здібності учнів на уроках правознавства  за допомогою власного алгоритму (на екрані). Тема мого майстру – класу вибрана недарма, я вважаю її актуальною, тому що життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Для роботи в моєму майстрі – класі  мені необхідна допомога моїх учнів, яких я хочу залучити до співпраці для вирішення шляхів реалізації даної проблеми.

Участь у майстер-класі допоможе ознайомитися з такими прийомами роботи, як:

-         Метод асоціації;

-         Робота в малих групах;

-         Метод «Прес», мікрофон

-         Метод «Сенкан».

-         Творчий пошук (презентація, твір – есе).

Розіграємо ситуації, які я пропоную для учнів 9 класу з теми «Право на освіту».

1.     Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити комфортну обстановку та психологічний настрій учнів.

Спочатку, мені дуже цікаво дізнатися з яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок. Оберіть, будь ласка,  обличя-смайл, що у вас на парті,  яке покаже нам як ви себе відчуваєте. (На екрані зразок: три обличчя-смайли, які відображають радість, страх, сум).

                                 

Учням, що обрали «сумні» або «веселі» смайли, раджу налаштуватися на роботу. А тепер давайте націлимося на позитив і посміхнемося один одному.

Запрошую переглянути фрагмент мультфільму «Золотий ключик, або пригоди Буратино» за однойменно казкою О.М.Толстого.

-          Яким правом скористався Буритино?

          В усі часи освіта була ве­ликим благом. У давніх мудреців античного світу був вислів (Все моє ношу з со­бою). Г. Сковорода говорив: «З усіх скарбів найкращий — знання, їх не можна ні вкрасти, ні загубити, ні знищити».

-         Які асоціації у вас викликає слово «осві­та».

        Метод асоціацій  полягає в активізації та використанні асоціативного мислення людини для генерування нових ідей і пропозицій.

         Велика роль при цьому відводиться розвиненості уяви, фантазії людини. Так, за словами А. Ейнштейна, "уява е важливішою за знання, бо знання має межі. Тим часом уява охоплює все на світі, стимулює прогрес і є джерелом його еволюції".

Мудрий український на­род передав нам у спадщину цілу низку прислів'їв та приказок про освіту, знання.

-         Які з них вам відомі? («Знання за плечима не носити...»).

Для робота в групах проведемо вправу.

Вправа «Кольори». Поділ на «домашні» групи

Будь ласка, оберіть собі бейджик за кольором, який вам подобається. (учасники обирають бейджик і сідають за стіл відповідного кольору - так формуються три робочі групи, за червоним, зеленим і жовтим столами).

Що ж означають кольори, які ви, шановні колеги, собі обрали? Є різні тлумачення, але мені подобаються такі: червоний – радісний, зелений – спокійний, жовтий – добрий. З таким настроєм ви сьогодні прийшли на  заняття. А ще ці картки нам також допоможуть об'єднатися у групи для подальшої роботи.

    Робота в групах - один із засобів пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства. Робота в групах допомагає учням набути навичок, необхідних у спілкуванні та співпраці. Обмін думками допомагає їм відчути свої можливості та розширити їх.

Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам прийняти певні правила, за якими будемо працювати протягом нашої зустрічі.  Практика проведення майстер-класу показує, що найбільш корисними в групі є такі правила:

1. Будьте активними.

2. Умійте слухати.

3. Говоріть коротко і за темою.

4. Пропонуйте ідеї.

5. Поважайте співрозмовника,

6. Співпрацюйте.

7. Проявляйте оригінальність!

Чи є у когось пропозиції відносно правил? Щось пропонуєте додати, замінити? Якщо ні, то розпочинаємо працювати за цими правилами.

-         Робота з нормативно – правовим актом (Закон України про освіту» -  основні принципи освіти, структура освіти, права та обов’язки учнів)  

     Як зазначав Н. Дайрі, самостійна робота являє розумовий пошук нового знання, яке відоме науці, не потребує перегляду; але нове для школяра і саме для нього є відкриттям».

А зараз запрошую до мікрофона

4.     "Мікрофон" – цей метод дає можливість кожному учневі швидко і лаконічно, імітуючи "говоріння в мікрофон", висловлювати власну думку чи позицію..

Питання: Яку людину можна назвати освіченою? Який рівень освіти ви вважаєте для себе достатнім?

Цифрова розмінка: що означає цифра в контексті названої теми

-         11 – термін навчання для здобуття загальної середньої освіти

-         4 – термін навчання у загальноосвітньому закладі І ступеню

-         5 -                                                                            ІІ ступеню

-         2 -                                                                           ІІІ ступеню

-         6 – вік для зарахування учнів до загальноосвітнього закладу

-         12 –система оцінювання знань і умінь учнів

  Обговорення в колі.

«Освіта скарб; праця - ключ до нього». П.Буаст (відомий французький письменник, публіцист, багато хто його знає як автора численних крилатих висловів)

 Її метою є прояснення певних положень , привертань уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань

-         освіта–це право чи обов’язок?

Метод «Прес»

Аргументуйте думку. Схема відповіді:

-         Позиція: «Я  вважаю, що….»

-         Обґрунтування: «Тому що…»

-         Приклад: «Наприклад…»

-         Висновки: «Тому я вважаю…»

Уявіть що ви у прямому ефірі телепередачи «Запитуй – відповідаємо», на юридичному каналі.Тема сьогоднішнього випуску – «Право на освіту».Сучасний громадянин – це ерудована особа з високим професійним рівнем.

Учні класу поділені на «спеціалістів в галузі права» - які будуть давати відповіді на питання іншої частини – «журналістів»

Журналіст 1

У яких навчальних закладах я маю здобувати загальну середню освіту

Спеціаліст 1

У нашій країні середню освіту можна здобути у загальноосвітніх навчальних закладах. До яких належать загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї, колегіуми.

Журналіст 2

Чи маю я право обирати навчальний заклад для здобуття осіти

Спеціаліст 2

Так, ти можеш навчатися у будь – якому навчальному закладі, що належить до системи загальної середньої освіти. Таке право тобі гарантоване державою. Зазвичай питання про вибір навчального закладу діти вирішують разом з батьками.

Журналіст 3

Чи маю я право перейти до іншої школи

Спеціаліст 3

Так, за умови, що твої батьки не заперечують. Щоб перейти до іншої школи необхідно отримати згоду її адміністрації, а також надати певні документи: твою особову справу, завірену підписом директора й печаткою школи; медичну картку; виписку поточних оцінок.

 Метод «Сенкан»

Будь – який навчальний процес – це також і творчий розвиток дитини. Тому я пропоную на останньому етапі роботи  виконати творче завдання, яке дасть нам можливість підсумувати усе сказане  та застосувати свої творчі здібності. А саме скласти сенкан ( Правила складання сенкану. Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.(правила на екрані)

 1. перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)

 2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)

 3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).

 4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

 5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок)

      Хтось із мудреців якось зазначив: «Якщо ми хочемо завтра навчати краще, ніж сьогодні, то повинні наполегливо над собою працювати…». А сьогодення вимагає від учителя правознавства не лише  «озброїти» учнів основами знань, а й навчити застосовувати свої знання для аналізу різноманітних життєвих ситуацій, допомогти знайти відповідь. Тому часто залучаю учнів до самостійної роботи, підготовки випереджальних завдань, результатом яких є самостійний підбір матеріалів до уроку, опрацювання матеріалу з Інтернету та довідкової літератури.

Учням пропоную  такі завдання: реферати, творчі роботи, есе. Написання есе допомагає учням  розвинути не лише грамотне і чітке формулювання думок, але і здатність правильно працювати з літературою і джерелами, що, природно допоможе в багатьох сферах.

-         Презентація, твір – есе.

-         Закінчить речення: «Якби я був директором гімназії…».

 А закінчити нашу роботу мені б хотілося словами

Притча про царя. Одного разу цар вирішив вибрати зі своїх придворних першого помічника. Він покликав їх усіх до величезного замка. "Хто відкриє цей замок без ключа, той і буде першим помічником". Але ніхто з них навіть не доторкнувся до замка. Лише один підійшов і смикнув замок, який тут же відкрився, він не був закритий на ключ. Тоді цар сказав: "Ти будеш першим помічником, тому  що покладаєшся не тільки на те, що бачиш і чуєш, але сподіваєшся на власні сили і не боїшся зробити спробу".

Дякую всім учасникам за активність, за співпрацю. Бажаю натхнення, творчого сходження на вершину успіху!

Презентація

Методичні рекомендації

щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах на уроках історії

Як писав Олександр  Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».   І такий народ  завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.

У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.

На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід’ємної складової формування європейської цивілізації. Тут  учні мають отримати базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму. Український патріотизм – явище, яке відображає все незаперечно цінне в історії української державності, визнає природну закономірність довготривалого історичного розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності.

Під час уроків історії  вчитель має донести до учнів  ідею  української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому. Історія Руси-України, Литовсько-Руська держава, Запорозька Січ, Гетьманщина, УНР, ЗУНР  - яскравий приклад  тривалих державницьких традицій України. Висвітлюючи теми, пов’язані з відновленням  історичної пам’яті  про них, особливого наголосу потребують порівняльно-історичні відомості про переривання державності в інших європейських країнах, які на сьогодні є потужними європейськими націями, а також на історичні обставини, які призводять до переривання державності. Система патріотичного виховання передбачає формування історичної свідомості молодого покоління українців, що базується на вивченні історії боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, особливо у ХХ-ХХІ століттях.  Існування України сьогодні – це результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

Вивчаючи славні сторінки історії варто звертати увагу на те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже українці - єдина в світі козацька нація. Козацтво було  дисциплінованою організацією самого українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього звичаю – Волі. У козацькі часи нашому народові були притаманними високий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і звитяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. А Запорозька Січ була і залишається нині синонімом свободи, незалежності, людської й національної гідності.

У старших класах необхідно  акцентувати увагу на  патріотизмі і моральності діячів визвольного руху, показати витоки цього патріотизму. Так  символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну  став подвиг   героїв Крут, боротьба за волю України повстанців Холодного Яру, діяльність Української Повстанської Армії, спротив дисидентів тоталітарній системі тощо. Ці та інші теми є надзвичайно емоційними, хвилюючими і дають невичерпні  можливості для розкриття  такої  людської  якості, як самопожертва в ім’я нації та держави. Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України.

Історія України – це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя, діяльності і боротьби за державу українських князів, козацтва, видатних гетьманів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика; всього українського народу та його видатних представників – Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Грушевського, С.Петлюри, С.Бандери та багатьох інших, вчитель має продемонструвати національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу.

На всіх етапах становлення український народ демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами.  

Особливими мають стати уроки, присвячені революційним  змінам, що відбулись   у листопаді 2013 - березні 2014 р.р., що  продемонстрували готовність молодого покоління відстоювати національні цінності, українську державність, орієнтацію на фундаментальні орієнтири світової цивілізації.        Вчитель має довести учням, що завдяки базовим цивілізаційним цінностям вдалося  розмежувати світ диктаторських цінностей євразійства і загальнолюдських цінностей Європи.

         Події, які пережив народ України упродовж 2013 – 2014 рр.  ще раз засвідчили, що проголошена у 1991р. державна незалежність потребує постійного захисту,  глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається навколо нас. Саме тому на уроках, присвячених сьогоденню, особлива увага приділяється ролі учасникам  бойових дій на Сході України та волонтерам.   

Вчителі мають ґрунтовно опрацювати терміни «патріотизм», «нація», їх розуміння учнями. Необхідно акцентувати увагу на тому, що патріотизм в нинішній час проявляється не лише в безпосередній борні на Сході із зовнішнім ворогом, не тільки в надзвичайних ситуаціях, але є звичайним станом повсякденного життя людини.

На уроках історії відбувається виховання громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердження ідеалів гуманізму, демократії, добра й справедливості. Вчитель має домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів  усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури  тощо.

При цьому одним із завдань учителя є максимальне використання потенціалу творчих здібностей та обдарувань учнів. Інтелектуальні ігри, дискусії, диспути, прес-конференції, засідання «круглого столу», тематичні діалоги, ділові ігри та інші інтерактивні форми роботи емоційно збагатять уроки. Рекомендується широко використовувати документи, спогади, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, які допоможуть створити на уроках  відповідну емоційну атмосферу, підсилять виховний вплив навчального матеріалу.

Презентація