24 березня 2016 року учні Кам’янсько - Дніпровської районної гімназії "Скіфія" взяли активну участь у щорічному Міжнародному учнівському конкурсі юних істориків "ЛЕЛЕКА - 2016".

    Мета конкурсу – популяризація історичних знань  серед учнівської молоді для пізнання власної  історії  в контексті загальносвітової; активізація та актуалізація вивчення історії у  навчальних закладах; підвищення рівня знань з історії;  розвиток дослідницьких здібностей учнів; патріотичне виховання школярів та формування у них історичної пам’яті; популяризація ідей конкурсу серед учнівської молоді в інших державах.

       

               Вислови та афоризми про історію

“Історія – це свідок часів, світило істини, життя та пам’яті, учителька життя, вісниця старовини…”. (Цицерон)

“Трагедія історії не в боротьбі правди проти неправди, а в боротьбі різних правд”.(Гегель)

“Історія є сама собою не чим іншим, як прикладною психологією”. (К. Лампрехт, німецький історик ХІХ ст.)

“Історія починається тоді, коли з’являються писемні джерела. Без них немає історії”. (О. Пріцак)

“Історія – це ліхтар у майбутнє, який світить нам з минулого”.      (В. Ключевський)

“Батьківщина – як кінчик ниточки, замотаної у клубок. Назвеш себе на ім’я по батькові – згадаєш батька, назвеш батька – згадаєш діда, назвеш діда – згадаєш прадіда… Без перерви тягнеться ниточка, довжина її – вічність. Якими були аони – мої пращури – слов’яни ? Що було тоді коли починалася нитка поколінь? Як сталося, що вона не розірвалася ?”. (О. Мітяєв)

“Історія – наука про людей у часі, наука, в якій безперервно треба пов’язувати вивчення мертвих з вивченням живих”. (М. Блок, французький історик)

“Незнання минулого не тільки шкодить пізнанню сучасного, але й ставить під загрозу всяку спробу діяти в сучасному”. (М. Блок)

“Минуле не може бути порадником, тому що не знає сучасного”. (О. Бушков, письменник)

“Історія пишеться для того, щоб розповісти, а не довести”. (Марк Фабій Квінтіліан)

“Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”.     (М. Рильський)

“Закони історії діють як механізми годинника”. (Г. Т. Бокль, англійський історик)

“В історії не може бути таких законів, як у фізиці. Історія – процес еволюції. Кожна подія в ній залежить від попередньої”. (М. Флін)

“Не можливо спостерігати за історією, не впливаючи на неї самим фактом спостереження. Так ми “творимо” історію, встановлюючи зв’язки між фактами”. (М. Флін)

“Кожен історик трагічної епохи простягає нам відрубану голову, яка є для нього об’єктом особливої симпатії”. (П. Валері)

“Не розумно відкидати одне пояснення подій тільки тому, що інше виглядає більш правдоподібним”. (Т. Брукс, американський письменник)

“Чому кожній людині читання історії дуже корисне? Бо коли б не описано, разом з тілом безвісті все сходило б у землю, і люди, як у темряві будучи, не відали б, що за минулих років діялося”. (М. Лосицький, ієромонах Густинського монастиря, XVII століття)

“… творячи свою національну державу, мусимо правильно розуміти сучасне, а це не можливо без знання своєї минувщини”. (І. Ворончук)

 

  17 березня 2016 року учні 10,11 класів Кам’янсько - -Дніпровської районної гімназії «Скіфія» відвідали виставку «Спротив геноциду»  яка створена Українським інститутом національної пам’яті спільно із Галузевим державним архівом СБУ, Центром досліджень визвольного руху та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні.

    Українські селянські повстання 1930-1932 років поставили під загрозу реалізацію планів Сталіна. Режим боявся, що український спротив призведе до його падіння: адже у першому півріччі 1932 року 56% протестних виступів у СРСР припадали на Україну. Тому диктатор завдав страшного удару у відповідь, яким став штучно організований голод. Історія цих повстань — у виставці «Спротив геноциду».

     Виставка спростовує міф про відсутність опору українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. 17 стендів унікальних документів та фотографій, значна частина яких оприлюднюється вперше,  розкривають масштаби спротиву, його форми і методи.

    Відвідувачі виставки переконалися, що український народ не сприймав покірно наругу влади і опір згасав лише зі зникненням фізичних сил через відсутність хліба. Чимало офіційних довідок ҐПУ, з яких знято гриф секретності, наводять факти боротьби — як збройної, так і саботування злочинних норм хлібозаготівлі. Щоденники тих часів, фото наочно ілюструють придушення спротиву переважаючими провладними силами.


Фотоальбом з виставки

                                                           Зі сятом весни!

Відомий класик сказав:"Жінка - це запрошення до щастя". Прекрасна стать втілює ніжність весни,аромат квітів, легкий подих вітерця, яскраве сяйве зірок - все що робить світ прекрасним і щасливим. Так нехай же сьогодні і завжди ви будете оточені увагою і турботою. Будьте щасливі, коханні і незамінні. Усі квіти та багатства світу нехай будуть біля ваших ніг. 

20 лютого - День вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого стало для нас назавжди пам’ятним днем - Днем Героїв Небесної Сотні. Сьогодні варто згадати про всіх, хто віддав життя впродовж останніх років.

І згадувати надалі, завжди, хоча б для того, аби недопустити чогось подібного в майбутньому. Адже ці події багато що прояснили, відкрили багатьом очі, розставили все по своїм місцям. І якщо правильно скористатись цим досвідом, ми справді можемо побудувати незалежну і процвітаючу державу.

 Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Минуло 98 років з того дня, коли тут, на станції Крути відбувся бій. Ми знаємо про нього доволі багато.

Знаємо, що він тривав 6 годин.
Знаємо що співдношення сил українських та більшовицьких вояків було приблизно один до десяти (4800 червногврадійцям протистояли 520 вояків армії УНР та юнаків військової школи).
Знаємо співвідношення втрат – приблизно 1 до 3 на користь українців.
На жаль, досі не знаємо ще імен усіх учасників бою, і навіть з усіх загиблих поіменно знаємо лише двадцятьох вояків.